День Перемоги - це свято перемоги народу Радянського Союзу над нацистською Німеччиною у Великій Вітчизняній
війні 1941-1945 років. Щороку наша країна відзначає чергову мирну весну, але час, фронтові рани і хвороби невблаганні.
З кожним роком ветеранів стає все менше і менше... Це змушує нас, з особливою пошаною, турботою і увагою ставитися до кожного ветерана Великої Вітчизняної війни.
Щороку в ці дні оголошується хвилина мовчання, грають військові пісні і стріляють салют, а ми в цю хвилину згадуємо своїх
дідів і прадідів, які на полях битв віддали життя заради перемоги, заради нашого життя і нашого майбутнього. Навіть не знаючи
імен загиблих, ми згадуємо про них добрим словом, і не випадково найбільша кількість квітів - свідчення пам'яті - саме біля
Могили Невідомого солдата.
На жаль, на святковому параді майже невидно ветеранів, їх закривають партійні прапори наших
політиків. Кожен рік ми бачимо одну і ту ж картину політики перед святом починають піаритися на святому. Скільки буде це тривати?
У перебігу року про ветеранів всі забувають, а до свята починають згадувати. Чому ви не згадуєте про тих, яких вже з нами немає?... Скільки занедбаних могил солдатів можемо зустріти на кладовищі. Про них ніхто не піклується і ніхто не хоче їх реставрувати. А це пам'ять - це наша гордість!
Я, звертаюся до Президента України Віктора Федоровича
Януковича, до народних депутатів України, громадських організацій і всіх політичних партій, - закликаю вас подарувати справжнє
свято нашим ветеранам, залишити свої політичні прапори, вийти на вулиці міста, щоб гідно привітати ветеранів-переможців квітами. Вони билися з ворогом, не для того, що б потім
їхні діти й онуки плювали їм в душу. Забудьте хоч на один день про політику!
День Перемоги завжди буде залишатися великим днем, єдиним святом, який зустрічають з радісним
завмиранням серця і одночасно - зі сльозами на очах.
Борг кожної людини - зберегти пам'ять про цей видатний день - День Перемоги.
|